- Location:гніздо
Найгірше з усього це довбана температура, яка то піднімається, то.. знов піднімається. Рідко вдається зафіксувати її спад. Коли термометр каже мені: «38 з гаком, мала», я відповідаю: «Знаю, чувак. Уже відчуваю себе тушкованим м’ясом».
Пити чай, фармацитрон, теплий компот, суп, йогурт, спати, спати, спати і думати куди виплюнути слину, бо боляче ковтати.. Таке життя мого хворого горла.. Добре, що воно викабелюється тільки з лівого боку..
- Mood:
блах
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
kite_in_marsh напередодні в ICQ, продовжилась у центрі разом з хорошими друзями. Біля "стомату", під час гри, мою увагу звернули на людей з піццами, смачними, запашними. Я обернулась і побачила знайоме обличчя.myshanja, ой, як я соррі, брак часу не дозволив побути довше! Але ти приніс ще шматок позитиву у цей вечір :) Дяка. І привіт :)
- Mood:пофіг
- Music:промісес, май промісес..
- Mood:
ой..
Тулять ще 1 будинок на Тролейбусній навпроти ЗШ №18. Спокійнесенько фарбували собі парканище, коли я проходила повз.. Так ніби я не йду збоку, так ніби ніхто не проти, наче так і має бути!!
А ЙОБТ!! Думала, що ніколи такого не скажу/не напишу.. але я більше не хочу жити в цьому місті!!
Ми ШО так швидко розмножуємось?? Чи тепер людям тре по 5 квартир зразу?
О, любі новобудови! Слава вам! Ви скоро виженете мене з Івано-Франківська!
...
Того, що вже натворили не виправити. Можна до цього звикнути, пристосуватись, а можна втекти.. Я хочу останнього. А ще хочеться СВОЄ місто побудувати, назвати його Станіслав і не дозволити жодної лишньої багатоповерхівки...
- Mood:сакс
Може б то мукнути?
Але найголовніше, щоб я була з Ірою! Це буде наш перший раз: разом на НР!
P.S. Діду, принеси мені щось позитивне і нематеріальне
- Location:вулиця славозвісного Леоніда Глібова
- Mood: майжехерня
одне 2л, два по 1л і два по 0,5
А ще сьогодні зустрінусь з Ірою і Ксю. Я скучила за ними!
- Mood:гуд
померла фраза..
ЯК Я ЦЕ НЕНАВИДЖУ!!!!!!!
- Mood: херня!!
Палець був зарозумілий (зазнався через ім"я) і на прохання Мишки припинити не зважав.. Та вона не розгубилась. Роздратувалась, оскаженіла, але зуміла себе стримати, щоб не пошматувати палець чимось гостим. Великий палець був проклятий диханням Мишки, яке вона успадкувала від прародичів ще з далеких прачасів.
Палець давно забув той випадок, але прокляття не забуло пальця. Воно збулось сьогодні: несподівано та підступно на Великого напав гострий ніж. Пальцеві наче кістку пошрябали! Кілька секунд здавалось, що він не виживе.. Біль поглинав усе.. кров стукала об судини, виривалась на волю. Тіло пальця прикрили його побратими, притиснули, зупинили кров. Врятований!
Зараз герой на реабілітації в бинтовій оправі. Кажуть, що одужає швидко. А ще він нещодавно пригадав, що кілька тижнів тому схожий випадок стався з його братом - Великим пальцем правої руки. Тепер вони не будуть такими зарозумілими нахабами і не показуватимуть "дулі" (так називається той химерний танець)
- Mood:
якийсь
